MyWiki | БінгоБаланс | Зарплата | Курсові: Оплата за cереднім заробітком
Курсові: Оплата за cереднім заробітком

Про те, у яких випадках обчислюють середню зарплату за два місяці, як визначають дату події та розрахунковий період, ми вже розповідали в матеріалі «Середній заробіток при застосуванні двохмісячного розрахункового періоду» газети «Інтерактивна бухгалтерія» № 20 (29) за 2013 р. Однак для кожного випадку є певні особливості, які ми проілюструємо на прикладах

Середня зарплата при оплаті днів відрядження

Відповідно до ч. 4 ст. 121 КЗпП, оплату праці за виконану роботу відрядженим працівникам проводять за умовами трудового або колективного договору, але не нижче середнього заробітку. У разі якщо оплата за умовами трудового договору вища, працівникові за дні відрядження виплачують заробітну плату (як за робочі дні). На цьому наголошує Мінсоцполітики у листі від 05.03.2012 р. № 204/13/184-12.

Проте щоб переконатися, що денний заробіток (визначений за умовами трудового договору) вищий за середньоденний (із розрахунку виплат за два останні місяці), потрібно розрахувати середню зарплату за Порядком № 100. Тобто цей показник бухгалтеру знадобиться у будь-якому разі — спочатку для порівняння із зарплатою за умовами трудового договору, а якщо середній заробіток виявиться вищим, то й для оплати днів відрядження.

Приклад 1

Працівник у березні 2013 р. був 3 р. дн. у відрядженні та 4 р. дн. хворів. У квітні він також перебував у відрядженні 3 р. дн. У травні його знову відправили на 3 р. дн. у відрядження. За умовами трудового договору в травні працівникові мали нарахувати посадовий оклад — 3000 грн, 20%-ву премію за минулий місяць та суму індексації (базовий місяць — січень 2010 р.) — 154,85 грн (1147 грн х 13,5%). Інші дані для обчислення наведено в таблиці.

Оскільки дні відрядження в березні оплатили за умовами трудового договору, такі дні та виплати за них враховуємо під час розрахунку середнього заробітку. Тобто при проведенні розрахунку у березні вважаються відпрацьованими 16 р. дн., а 3 дні квітневого відрядження, оплаченого за середнім заробітком, виключаємо із розрахункового періоду, як і виплати за них.

Крок 1

Визначаємо середній заробіток із розрахунку 2 останніх місяців перед відрядженням. Розрахунковий період: березень – квітень 2013 р., норма робочих днів — 42 дн. (20 р. дн. + 22 р. дн.).

Таблиця

Розрахунок оплати днів відрядження за середнім заробітком

Найменування показників для розрахунку

Розрахунковий період

Чи включати у заробіток

Розрахунок

Дані для розрахунку середнього заробітку

березень 2013 р.

квітень 2013 р.

Заробіток, у т.ч.:

3755,88

4449,69

х

х

6730,34

  • посадовий оклад, грн

1950,00

(3000,00 : 20 р. дн. х 13 р. дн.)

2590,91 (3000,00 : 22 р. дн. х 19 р. дн.)

так

1950,00 + 2590,91

4540,91

  • доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, грн

681,82

так

681,82

  • сума індексації (при базовому січні 2010 р.), грн

123,88

(154,85 : 20 р. дн. х 16 р. дн.)

133,73

(154,85 : 22 р. дн. х 19 р. дн.)

так

123,88 + 133,73

257,61

  • премія 20% посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу (за минулий місяць), грн

480,00*

480,00

(1950 + 450) х 20%

частково

(480,00 + 480,00) : 42 р. дн. х 35 р. дн.

800,00

  • оплата перших п’яти днів непрацездатності (4 днів), грн

752,00*

ні

  • оплата відрядження, грн:
       

— за середнім заробітком (3 р. дн.)

563,23*

ні

— за умовами трудового договору (3 р. дн.)

450,00**

 

так

450,00

Кількість відпрацьованих робочих днів, р. дн.

16

19

х

16 + 19

35

Середньоденна зарплата, грн

   

6730,34 грн : 35 р. дн.

192,30

* Суми умовні.

** За 3 дні відрядження нараховано частину посадового окладу за 3 дні, суми премії та індексації, що припадають на ці дні, враховано в їхній загальній сумі.

Крок 2

Знаходимо денний заробіток за травень 2013 р. За повністю відпрацьований травень працівнику мали б нарахувати: 3000 грн + 3000 грн х 20% + 154,85 грн = 3754,85 грн.

Денний заробіток у травні становить 197,62 грн (3754,85 грн : 19 р. дн.).

Крок 3

Оскільки денний заробіток вищий, ніж середньоденний, за 3 травневих дні відрядження працівникові мають нарахувати оплату як за звичайні робочі дні.

Середня зарплата для оплати часу перебування на курсах підвищення кваліфікації

Середній заробіток для оплати часу підвищення працівником кваліфікації обчислюють, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи,що передують події, із якою пов’язана відповідна виплата (абз. 3 п. 2 Порядку № 100). Так як за пп. «а» п. 1 Постанови № 695 збереження середньої зарплати гарантують тільки за час навчання, датою події вважають дату початку навчання на курсах підвищення кваліфікації.

Як обчислити зарплату за перший місяць, зрозуміло. Проте працівник може навчатися на курсах підвищення кваліфікації й два–три місяці. Відразу постає запитання: як визначати розрахунковий період для обчислення середньої зарплати за другий та третій місяць навчання?

Оскільки дата події залишається незмінною, розрахунковий період для обчислення середньої зарплати за другий - третій місяць підвищення кваліфікації залишиться таким, як і для першого місяця.

Наведемо приклад розрахунку середнього заробітку та оплати часу перебування на курсах підвищення кваліфікації.

Приклад 2

Працівника підприємства направили на курси підвищення кваліфікації з 1 березня по 30 квітня 2013 р. Датою події буде 1 березня 2013 р. (день початку навчання на курсах), розрахунковий період: січень – лютий 2013 р., за який нараховано:

  • зарплату за 21 р. дн. січня 2013 р. — 3360,00 грн (посадовий оклад — 2800,00 грн, 20%-ва щомісячна премія1 — 560,00 грн);
  • зарплату за 15 р. дн. лютого 2013 р. — 2520,00 грн (2800,00 грн : 20 р. дн. х 15 р. дн. + (2800,00 грн : 20 р. дн. х 15 р. дн.) х 20%) та оплату 5 днів непрацездатності — 920,00 грн (сума умовна).

Сумарний заробіток за січень – лютий 2013 р. (не враховуючи оплату днів непрацездатності) — 5880,00 грн (3360,00 грн + 2520,00 грн). Протягом розрахункового періоду відпрацьовано 36 р. дн. (21 р. дн. + 15 р. дн.). Середньоденний заробіток становить 163,33 грн (5880,00 грн : 36 р. дн.).

Збережений середній заробіток за час навчання на курсах підвищення кваліфікації знаходимо, перемноживши середньоденну зарплату на норму робочих днів у відповідному місяці (за графіком роботи підприємства чи індивідуальним графіком). Тобто працівнику нарахують:

  • за 20 р. дн. березня 2013 р. — 3266,60 грн (163,33 грн х 20 р. дн.);
  • за 22 р. дн. квітня 2013 р. — 3593,26 грн (163,33 грн х 22 р. дн.).

Нарахування здійснюють наприкінці кожного місяця на підставі наказу керівника про направлення на курси підвищення кваліфікації та табеля обліку використання робочого часу. Водночас графік проведення занять на курсах підвищення кваліфікації значення не має.

Середній заробіток для визначення розміру обмеженої матеріальної відповідальності

Роботодавець може притягнути працівника до матеріальної відповідальності, коли одночасно виконуються чотири умови (ст. 130 КЗпП):

  • заподіяна пряма дійсна шкода;
  • є вина працівника (умисна чи з необережності);
  • шкода, заподіяна внаслідок порушення трудових обов’язків;
  • установлено безпосередній причинний зв’язок між неправомірними діями працівника, який завдав шкоду, і безпосередньо шкодою.

У випадках, передбачених ст. 133 КЗпП, застосовують обмежену матеріальну відповідальність у межах середньомісячного заробітку. Слід зазначити, що обмежена відповідальність зустрічається частіше, ніж повна. І тут не важливо, значний чи невеликий розмір нанесених підприємству збитків — середньомісячний заробіток бухгалтеру доведеться визначати в будь-якому разі. Тож розберемося, як це зробити, та які особливості потрібно врахувати.

Яку дату вважати датою події під час визначення розрахункового періоду?

На перший погляд, датою події можна було б назвати факт виявлення шкоди та його документування. Однак перш ніж говорити про застосування матеріальної відповідальності працівника та відшкодування збитків, спочатку слід:

  • здійснити перевірку виявленого факту нанесення шкоди (провести інвентаризацію), оформивши відповідний акт;
  • провести службове розслідування, аби з’ясувати усі обставини завдання шкоди;
  • затребувати пояснення від винної особи стосовно нанесеної шкоди;
  • визначити розмір збитків від нанесеної шкоди;
  • видати наказ (розпорядження) про застосування обмеженої матеріальної відповідальності до винної особи.

Керівник повинен видати наказ (розпорядження) про відшкодування шкоди працівником не пізніше, ніж через два тижні після виявлення нанесених збитків. Наказ (розпорядження) може бути звернено до виконання не пізніше семи днів з дня повідомлення працівника про відрахування суми шкоди із заробітної плати працівника.

Зверненням до виконання зазвичай вважають дату передачі зазначеного наказу (розпорядження) для виконання бухгалтеру , який здійснює розрахунки з працівниками. Тож датою події вважають день передачі для виконання до бухгалтерії наказу (розпорядження) керівника підприємства про відрахування із зарплати винної особи суми нанесених збитків.

Як визначити розмір середньомісячної зарплати для застосування обмеженої матеріальної відповідальності

Порядок визначення середньомісячної зарплати для цілей застосування обмеженої матеріальної відповідальності дещо відрізняється від традиційної схеми, приміром, для оплати днів відрядження за середнім заробітком. Адже в результаті обчислень ми отримуємо не середньоденну зарплату для оплати днів відрядження, а середньомісячну зарплату, що обмежує розмір відшкодування збитків.

Приклад 3

Працівник, якого визнали винною особою, відпрацював у березні 2013 р. 17 р. дн., а 3 дні хворів. За березень йому нарахували:

  • зарплату у сумі 5950,00 грн;
  • премію (за березень) — 750,00 грн;
  • лікарняні — 1018,18 грн.

У квітні 2013 р. працівник відпрацював 22 р. дн. (у т.ч. 3 дні перебував у відрядженні з оплатою за умовами трудового договору), за які було нараховано 7000,00 грн, премії не було. 28 квітня виявлено помилку під час нарахування зарплати звільненому в минулому місяці працівнику, внаслідок чого утворилася переплата в сумі 8000 грн.

Припустімо, 10 травня 2013 р. керівник видав наказ про відшкодування винною особою (працівником бухгалтерії чи кадрової служби) нанесених збитків. 13 травня про це було повідомлено працівникові, а 15 травня бухгалтерія отримала наказ про відрахування з зарплати працівника, з вини якого заподіяно шкоду (розмір збитків визначено — 8000 грн), суми в межах середньомісячного заробітку.

Датою події є день отримання бухгалтерією відповідного наказу, тобто 15 травня 2013 р. Для розрахунку середньомісячної зарплати з метою застосування обмеженої матеріальної відповідальності потрібно:

  • визначити розрахунковий період, яким буде березень – квітень 2013 р. Норма робочих днів у березні — 20 р. дн., у квітні — 22 р. дн., разом — 42 р. дн. Середньомісячна норма робочих днів: 42 р. дн. : 2 = 21 р. дн.;
  • знайти кількість робочих днів розрахункового періоду за вирахуванням 3 днів хвороби: 17 р. дн. + 22 р. дн. = 39 р. дн. Дні відрядження, що оплачені працівникові за умовами трудового договору, й виплати за них не виключають із розрахунку;
  • визначити частку премії, яка потрапить до заробітку для розрахунку середнього заробітку: 750,00 грн : 42 р. дн. х 39 р. дн. = 696,43 грн;
  • розрахувати сумарний заробіток за останні два місяці: 5950,00 грн + 696,43 грн + 7000,00 грн = 13646,43 грн;
  • розрахувати середньоденну зарплату: 13646,43 грн : 39 р. дн. = 349,91 грн;
  • обчислити середньомісячну зарплату як добуток середньоденної зарплати на середньомісячну норму робочих днів: 349,91 грн х 21 р. дн. = 7348,11 грн.

Як бачимо, розмір збитків (8000 грн) більший, ніж середньомісячний заробіток, але відрахувати із зарплати винного працівника можна не більше 7348,11 грн. Окрім того, необхідно врахувати вимоги ч. 1 ст. 128 КЗпП, яка обмежує загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті зарплати — 20% зарплати, що належить до виплати працівникові.

Такий же алгоритм розрахунку застосовують і під час обчислення суми матеріальної допомоги, яку надають у розмірі середньомісячного заробітку. Детальніше про це — в матеріалі «Матдопомога в бюджетників: механізм надання та розрахунку» газети «Інтерактивна бухгалтерія» № 13 (22) за 2013 р.

Середня зарплата для розрахунку суми вихідної допомоги у разі звільнення

Випадки, у яких роботодавець зобов’язаний виплатити працівникам вихідну допомогу в разі звільнення у розмірі не менше середньомісячного заробітку, визначено ст. 44 КЗпП. Датою події для визначення розрахункового періоду буде день звільнення працівника.

Приклад 4

Працівника прийнято на роботу 18 березня 2013 р., а 22 квітня звільнено на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП у зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше обіймав цю посаду. Посадовий оклад йому було встановлено у розмірі 3200,00 грн, інших надбавок, доплат, премій йому не призначали. У березні та квітні працівник трудився усі робочі дні за графіком роботи підприємства. Працівнику нараховано зарплату за 10 р. дн. березня — 1600,00 грн (3200,00 грн : 20 р. дн. х 10 р. дн.) та 16 р. дн. квітня — 2327,27 грн (3200 грн : 22 р. дн. х 16 р. дн.).

Під час звільнення працівника на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП належить виплатити вихідну допомогу в розмірі не менше середньомісячного заробітку. Оскільки працівник трудився на підприємстві менше 2 календарних місяців, для обчислення середньомісячного заробітку беруть виплати за фактично відпрацьований час.

Незважаючи на те, що працівник трудився менше 2 місяців, середньомісячне число робочих днів розраховують, розділивши сумарне число робочих днів за останні 2 календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства на 2. Це випливає й з листа Мінпраці від 24.04.2009 р. № 247/13/8409. Середньомісячну кількість днів для нашого прикладу визначають за 2 місяці перед місяцем звільненням (лютий та березень): (20 р. дн. + 20 р. дн.) : 2 = 20 р. дн.

Сумарний заробіток за фактично відпрацьований час (26 р. дн.) становить: 1600 грн + 2327,27 грн = 3927,27 грн.

Середньоденний заробіток дорівнює 151,05 грн (3927,27 грн : 26 р. дн.).

Середньомісячний заробіток для визначення мінімального розміру вихідної допомоги становить 3021,00 грн (151,05 грн х 20 р. дн.).

Проте в колдоговорі розмір вихідної допомоги під час звільнення на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП може бути визначено і в більшому розмірі.

Середня зарплата за час її збереження працівникам-донорам

За працівниками-донорами зберігається середній заробіток за дні обстеження в закладах охорони здоров’я та здавання крові для переливання, а також за день відпочинку після здавання крові (ч. 1 ст. 124 КЗпП). Відповідно, за кожен з цих днів працівникам-донорам зберігають середній заробіток, розрахований із виплат за останні 2 місяці, що передують події (дню обстеження, дню здавання крові, дню відпочинку). Водночас день відпочинку за бажанням працівника можуть приєднати до щорічної відпустки.

Зверніть увагу!

За додатковий день відпочинку після здавання крові (незалежно від того, приєднують його до щорічної відпустки чи ні) зберігають середній заробіток, який визначають із виплат за 2 останні місяці, що передують події.

Для бухгалтерії підставою для оплати днів обстеження донорів у закладах охорони здоров’я, здавання крові для переливання, а також днів відпочинку після здавання крові буде табель обліку використання робочого часу, у якому ці дні позначають як інший невідпрацьований час, передбачений законодавством: «Ін» або «22». Також факт приєднання днів відпочинку до відпустки слід зафіксувати в наказі про надання відпустки чи в окремому наказі.

Приклад 5

Працівник-донор здавав кров 12 лютого і 15 квітня 2013 р. Дні відпочинку після здавання крові за його бажанням приєднали до щорічної відпустки, у яку він іде з 13 по 26 травня. Дні відпочинку, згідно до його заяви, надають 27 і 28 травня.

Для оплати днів здавання крові 12 лютого і 15 квітня беруть виплати за розрахункові періоди відповідно: грудень 2012 р. – січень 2013 р. і лютий – березень 2013 р. Для оплати днів відпочинку (27 і 28 травня) розрахунковим періодом буде березень – квітень 2013 р.

Дні щорічної відпустки (14 к. дн.) оплачують, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців перед початком відпустки.

На жаль, на практиці часто день відпочинку після здавання крові не тільки приєднують до щорічної відпустки, а й оплачують як день відпустки.

Як бачимо, для кожного випадку застосування середнього заробітку, визначеного з виплат за 2 місяці, є свої особливості. Найпоширеніші випадки ми розглянули на прикладах, які, сподіваємося, допоможуть бухгалтерам не припускатися помилок під час розрахунку середньої зарплати, а також уникнути зайвого клопоту та претензій від конт­ролерів.

Світлана ЛІСТРОВА,

шеф-редактор
газети «Інтерактивна бухгалтерія»

Список використаних нормативно-правових актів:

КЗпП Кодекс законів про працю України.

Постанова № 695 постанова КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.1997 р. № 695.

Порядок № 100 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Переглядів: 25
Дата публікації: 09:52 12.09.2017